Притча «Вибір»

Андрій Франко

Притча «Вибір»

Descarga el folleto


Як - то шановний Час нагадав шановному Вибору, що пора йому діяти.

І сказав шановний Час шановному Вибору:

- я включаю свій таймер для твого шляху, який ти вибереш і тобі вирішувати,

- ми з тобою прощаємося назавжди або ми будемо нерозлучні на століття.

І натиснувши таймер, шановний Час пішов своєю дорогою ...

А шановний Вибір залишився стояти на місці між драбиною - Свєта вгору і темною - прірвою вниз в боргом роздумі і не міг себе змусити зробити будь-які дії, а час все йшов і йшов ...

Звичайно в прірву вниз, у темряву стрибати він не хотів, але і по драбині вгору підніматися, щоб побачити вічне світло, йому було лінь і боязно, бо вітер тоді віяв як на зло і все проти нього, думав шановний Вибір і переконував так він себе:

- а раптом, коли я полізу нагору по драбині тій, вітер здує мене і я впаду у прірву темну ту.

- Ні! Я тоді звідси нікуди, я краще не діяти буду поки, щоб жити не ризикуючи і не обтяжуючи себе.

І шановний Вибір вирішив залишитися там де був, де стояв і собі міркував, але тут же випавши з часу він втративши своє призначення і повагу і зник з лиця землі в тій темній прірви, куди так боявся впасти і тільки залишивши після себе вільне місце Вибору для інших …

Consigue el cuento